Наприкінці 2013 року відбулася подія історичного масштабу — Революція гідності. Це був справжній акт національного опору українців тогочасній владній системі, яка пригнічувала право громадян на свободу та гідність. У цій боротьбі загинуло 107 протестувальників, яких пізніше визнали Героями України та назвали «Небесною Сотнею». Відтак тодішній Президент України Віктор Янукович разом із прибічниками поспішно втік, а вже навесні 2014 року було розв’язано російсько-українську війну з подальшою анексією Кримського півострова та вторгненням російського війська на територію Донецької та Луганської областей. Низка цих подій зумовила те, що український народ переосмислив власні цінності, почав виявляти цікавість до своєї автентичної культури, відмінної від традицій «братнього народу», а також активно популяризувати та примножувати музичні здобутки вже значної української спадщини. Зокрема, реквіємом за Героями Небесної Сотні та загиблими захисниками й захисницями України стала лемківська народна тужлива пісня «Пливе кача по Тисині» у виконанні української акапельної формації «Піккардійська Терція».

‍

Виступ гурту «Океан Ельзи» на майдані Незалежності 14 грудня 2013 року, автор фото Петро Задорожний. © Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності

‍

Потужною композицією цього десятиріччя є й пісня «1944» співачки кримськотатарського походження Джамали, з якою вона представляла Україну на 61-му пісенному конкурсі «Євробачення» — і здобула перемогу. Головним змістом пісні є пам’ять про страшні трагедії минулого, про злочинну депортацію кримських татар із півострова за наказом радянської влади, що призвело до справжнього геноциду етнічної групи. Частина композиції «1944» — це уривок із кримськотатарської пісні «Ey, güzel Qırım» («Мій прекрасний Крим»), яку, за деякими версіями, написали депортовані кримські татари Фатма Халілова та Шукрі Османов 1968 року під час відвідин Криму.

‍

У це десятиріччя було започатковано нові музичні фестивалі — «Файне місто» (2013 р.) у Тернополі, «OSTROV Festival» (2013 р.) та «Atlas Weekend» (2015 р.) у Києві. Також активно розвивався новий український фольк, який представляли такі виконавці та гурти, як «ДахаБраха», «Go_A», «ONUKA», «YUKO». 2016 року було впроваджено квоти на українськомовний контент на радіо й телебаченні, що, безумовно, сприяло зростанню української естради та дало поштовх розвитку музичної індустрії.

‍

Завдяки впровадженню квот на україномовний контент на радіо й телебаченні у 2016 році, українська музична індустрія отримала новий імпульс для зростання та розвитку.

‍

Українська культура дедалі гучніше заявляє про себе на світовій мистецькій арені. Концерти виходять на новий рівень, передбачають нестандартні постановки, візуальні шоу та продуману сценографію. Український контент стає популярнішим і якіснішим, зростає активність на цифрових платформах, що ознаменовує початок нової ери в українському шоубізнесі.

‍

У цей період охочі також мали змогу презентувати свій талант через відомі музичні проєкти: «Х-Фактор» (із 2010 р.) та «Голос країни» (з 2011 р.), що їх транслювали на телебаченні. Ці талант-шоу стали трампліном для багатьох відомих нині артистів — Христини Соловій, гуртів «Без обмежень» і «KAZKA» та інших.

‍